- закляття
- [закл’а/т':а]
-т':а, р. мн. -л'а/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
закляття — я/ття/, с. 1) Дія та її результат за знач. заклясти 1), 2). 2) Те саме, що заклинання 2). 3) Те саме, що проклін. 4) рідко. Клятва, присяга … Український тлумачний словник
закляття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs … Литературная энциклопедия
Украинский фольклор — Украинский фольклорУстная народная поэзияНародная словесность на Украине издавна преобладала над письменностью, книжной литературой и в области художественного слова «национальная гордость» украинской интеллигенции XIX XX вв.… … Википедия
пек — I виг., заст., кому, чому, на кого – що. Уживається при вираженні досади, невдоволення тощо або як закляття за бажання відвернути що небудь, позбутися когось, чогось. Хай йому пек! II у, ч., спец. Густа, в язка або тверда речовина чорного кольору … Український тлумачний словник
рани-бога — польське закляття: на рани бога (Христа) [VII] … Толковый украинский словарь
заклинання — I (за народними уявленнями слова, що мають магічну силу), замовляння, примовляння, закляття, наговір II ▶ див. благання, прокляття I, чаклунство … Словник синонімів української мови
прокляття — I (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), проклі[ьо]н, клятьба, закляття, заклинання; анат[ф]ема, анахтема (прокляття з відлученням від церкви) II ▶ див. лайка 1), осуд I … Словник синонімів української мови